вудлище —
ву́длище іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
вудлище —
-а, с. Тонкий і гнучкий прут (звичайно бамбуковий, ліщиновий, пластмасовий або металевий), до якого прикріплюють волосінь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вудлище —
ВУ́ДЛИЩЕ, а, с. Частина вудки – тонкий гнучкий прут (звичайно бамбуковий або ліщиновий), до якого кріпиться волосінь. Тиха річка і босі ноги, якими можна бродить по пісочку... Вудлище – луком і сріблясте мигтіння рибки на волосіні (М.
Словник української мови у 20 томах
вудлище —
ВУ́ДЛИЩЕ (тонкий і гнучкий прут — ручка вудки), ВУДИ́ЛИЩЕ, ВУДИ́ЛО, ВУ́ДИЛЬНО діал. І короп кидається у глибінь, згинає вудлище в дугу широку (М. Рильський); Рибалка дід Гурій удень і вночі виїздив.. на човні з вудилищем (О.
Словник синонімів української мови
вудлище —
ВУ́ДЛИЩЕ, а, с. Тонкий і гнучкий прут (звичайно бамбуковий або ліщиновий), до якого прикріплюють волосінь. Тиха річка і босі ноги, якими можна бродить по пісочку… Вудлище — луком і сріблясте мигтіння рибки на волосіні (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах