вуж
Вуж, -жа
м.
1) Змѣя ужъ.
2) = гуж. Коли взявся за вуж, то не кажи, що недуж. О. 1862. І. 35.
Словник української мови ГрінченкаВуж, -жа
м.
1) Змѣя ужъ.
2) = гуж. Коли взявся за вуж, то не кажи, що недуж. О. 1862. І. 35.
Словник української мови Грінченка