вуж
Вуж, -жа
м.
1) Змѣя ужъ.
2) = гуж. Коли взявся за вуж, то не кажи, що недуж. О. 1862. І. 35.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вуж — вуж іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- вуж — -а, ч. Неотруйна змія середнього розміру, що має жовті плями з обох боків голови. Водяний вуж — неотруйна змія без жовтих плям на голові, що живе поблизу водоймищ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вуж — ВУЖ, а́, ч. Неотруйна змія середнього розміру родини вужоподібних, що має жовті плями з обох боків голови. Чорний вуж, здіймаючи вгору лакову голівку з жовтими пелюстками, швидко плазував у гущавину (О. Словник української мови у 20 томах
- вуж — (і) вуж не пролі́зе, перев. зі словоспол. таки́й, що. Дуже густий (про рослинність). Подивись на руна польові: жита такі, що й вуж не пролізе (Марко Вовчок); — Річки й озера були глибші... ліси були густіші, трави — вуж не пролізе, хіба тепер трави! (О. Довженко). Фразеологічний словник української мови
- вуж — Вуж, -жа́, -же́ві; вужі́, -жі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вуж — ВУЖ, а́, ч. Неотруйна змія середнього розміру, що має жовті плями з обох боків голови. — Сей рік зарідливий буде.. Жита такі, що й вуж не пролізе (Вовчок, І, 1955, 147); Чорний вуж, здіймаючи вгору лакову голівку з жовтими пелюстками... Словник української мови в 11 томах