вуж

Вуж, -жа

м.

1) Змѣя ужъ.

2) = гуж. Коли взявся за вуж, то не кажи, що недуж. О. 1862. І. 35.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуж — вуж іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вуж — -а, ч. Неотруйна змія середнього розміру, що має жовті плями з обох боків голови. Водяний вуж — неотруйна змія без жовтих плям на голові, що живе поблизу водоймищ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вуж — ВУЖ, а́, ч. Неотруйна змія середнього розміру родини вужоподібних, що має жовті плями з обох боків голови. Чорний вуж, здіймаючи вгору лакову голівку з жовтими пелюстками, швидко плазував у гущавину (О. Словник української мови у 20 томах
  4. вуж — (і) вуж не пролі́зе, перев. зі словоспол. таки́й, що. Дуже густий (про рослинність). Подивись на руна польові: жита такі, що й вуж не пролізе (Марко Вовчок); — Річки й озера були глибші... ліси були густіші, трави — вуж не пролізе, хіба тепер трави! (О. Довженко). Фразеологічний словник української мови
  5. вуж — Вуж, -жа́, -же́ві; вужі́, -жі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вуж — ВУЖ, а́, ч. Неотруйна змія середнього розміру, що має жовті плями з обох боків голови. — Сей рік зарідливий буде.. Жита такі, що й вуж не пролізе (Вовчок, І, 1955, 147); Чорний вуж, здіймаючи вгору лакову голівку з жовтими пелюстками... Словник української мови в 11 томах