вужака

Вужака, -ки

м. Ужъ, большой ужъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вужака — вужа́ка іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вужака — -и, ч. Збільш. до вуж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вужака — ВУЖА́КА, и, ч. Збільш. до вуж. Вужака, вистежений нами в траві чи кущах, правив нам за величезну гадюку – пітона (Л. Смілянський); Оторопів, адже переді мною увіч ставилася дилема: кого вибрати – батька чи матір?.. Словник української мови у 20 томах
  4. вужака — ВУЖА́КА, и, ч. Збільш. до вуж. Вужака, вистежений нами в траві чи кущах, правив нам за величезну гадюку — пітона (Сміл., Сашко, 1957, 36); *У порівн. Обкрутившися вужакою по долині, випливав [потік] на захід (Фр., VI, 1951, 22). Словник української мови в 11 томах