вуж

ВУЖ, а́, ч.

Неотруйна змія середнього розміру родини вужоподібних, що має жовті плями з обох боків голови.

Чорний вуж, здіймаючи вгору лакову голівку з жовтими пелюстками, швидко плазував у гущавину (О. Донченко);

Неподалік на чистоводді, лишаючи за собою два тонкі водяні вуса, плив вуж (Григір Тютюнник);

* Образно. Надходив рожевий вечір, і бігли золоті вужі по воді... (І. Багряний);

* У порівн. Вихор наказав Зубову прикривати його, а сам вужем поповз у порожню землянку (В. Кучер).

△ (1) Водяни́й вуж – неотруйна змія без жовтих плям на голові, що живе поблизу водоймищ.

Довжина тулуба водяного вужа сягає 1100 мм (з наук. літ.);

Вона опинилась на широкій болотяній лісовій галяві, де вовтузились і перекидались великі жирні водяні вужі, показуючи свої противні світло-жовті черева (О. Іваненко, пер. з тв. Г.-К. Андерсена).

◇ (2) [І] вуж не пролі́зе <[І] вужу́ не пролі́зти>, перев. зі словоспол. такий, що: а) дуже густий (про рослинність).

Подивись на руна польові: жита такі, що й вуж не пролізе (Марко Вовчок);

– Річки й озера були глибші, .. ліси були густіші, трави – вуж не пролізе, хіба тепер трави! (О. Довженко);

б) надзвичайно тісно від великого скупчення людей.

Ще не закалатав старий дзвін на дзвіниці, а вже купи людей стояли біля церкви, і тільки-но відчинили браму – враз стало в ній повнісінько, так тісно, що й вужу не пролізти (О. Іваненко).