вуж

ВУЖ, а́, ч. Неотруйна змія середнього розміру, що має жовті плями з обох боків голови.

— Сей рік зарідливий буде.. Жита такі, що й вуж не пролізе (Вовчок, І, 1955, 147);

Чорний вуж, здіймаючи вгору лакову голівку з жовтими пелюстками, швидко плазував у гущавину (Донч., III, 1956, 166);

*У порівн. Вихор наказав Зубову прикривати його, а сам вужем поповз у порожню землянку (Кучер, Чорноморці, 1956, 431).

Водяни́й вуж — неотруйна змія без жовтих плям на голові, що живе поблизу водоймищ.

Довжина тулуба водяного вужа досягає 1100 мм (Визначник земноводних.., 1955, 118).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуж — вуж іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вуж — -а, ч. Неотруйна змія середнього розміру, що має жовті плями з обох боків голови. Водяний вуж — неотруйна змія без жовтих плям на голові, що живе поблизу водоймищ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вуж — ВУЖ, а́, ч. Неотруйна змія середнього розміру родини вужоподібних, що має жовті плями з обох боків голови. Чорний вуж, здіймаючи вгору лакову голівку з жовтими пелюстками, швидко плазував у гущавину (О. Словник української мови у 20 томах
  4. вуж — (і) вуж не пролі́зе, перев. зі словоспол. таки́й, що. Дуже густий (про рослинність). Подивись на руна польові: жита такі, що й вуж не пролізе (Марко Вовчок); — Річки й озера були глибші... ліси були густіші, трави — вуж не пролізе, хіба тепер трави! (О. Довженко). Фразеологічний словник української мови
  5. вуж — Вуж, -жа́, -же́ві; вужі́, -жі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вуж — Вуж, -жа м. 1) Змѣя ужъ. 2) = гуж. Коли взявся за вуж, то не кажи, що недуж. О. 1862. І. 35. Словник української мови Грінченка