вудіння

ВУДІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. ву́дити¹.

Забулися всі розваги – і купання, і вудіння риби (О. Донченко);

Поки він [Марко] тішився вудінням, від ставу донеслись обурені жіночі голоси, їх втихомирював густий буркотливий голос Тодоха Мамури (М. Стельмах);

Вудіння – це чудовий вид спорту і відпочинку, а для школярів – ще й залучення до світу природи! (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вудіння — вуді́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вудіння — -я, с. Дія за знач. вудити I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вудіння — Любительський або спортивний лов риби на вудку згідно з правилами рибної охорони чи умов змагань; багато різновидів. Універсальний словник-енциклопедія
  4. вудіння — ВУДІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. ву́дити¹. Забулися всі розваги — і купання, і вудіння риби (Донч., V, 1957, 104). Словник української мови в 11 томах