1. Словник української мови у 20 томах

вужак

ВУЖА́К, а́, ч., розм.

Те саме, що вуж.

А вужаки та гадюки так по ногах та по руках у неї й в'ються (Ганна Барвінок);

Біля трухлявого пенька на кущі скрутився чорний вужак. Підвівши голівку з двома жовтими цятками, він швидко то висував, то ховав гострий роздвоєний язичок (О. Донченко);

* У порівн. – Ви всі хитрі, як вужаки, – нахмурився цар. Змовилися! (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вужак — вужа́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. вужак — -а, ч., розм. Те саме, що вуж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вужак — ВУЖА́К, а́, ч., розм. Те саме, що вуж. А вужаки та гадюки так по ногах да по руках у неї й в’ються (Барв., Опов.., 1902, 195); Біля трухлявого пенька на кущі скрутився чорний вужак (Донч., IV, 1957, 41). Словник української мови в 11 томах