вужак

вужа́к

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вужак — -а, ч., розм. Те саме, що вуж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вужак — ВУЖА́К, а́, ч., розм. Те саме, що вуж. А вужаки та гадюки так по ногах та по руках у неї й в'ються (Ганна Барвінок); Біля трухлявого пенька на кущі скрутився чорний вужак. Словник української мови у 20 томах
  3. вужак — ВУЖА́К, а́, ч., розм. Те саме, що вуж. А вужаки та гадюки так по ногах да по руках у неї й в’ються (Барв., Опов.., 1902, 195); Біля трухлявого пенька на кущі скрутився чорний вужак (Донч., IV, 1957, 41). Словник української мови в 11 томах