вуличний —
-а, -е. 1》 Прикм. до вулиця 1). || Який міститься або перебуває на вулиці. || Який відбувається на вулиці. Вуличні бої. || Який відділяє двір від вулиці. || Який веде, виходить на вулицю. || Розділений на вулиці (про населений пункт).
Великий тлумачний словник сучасної мови
вуличний —
ВУ́ЛИЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ву́лиця 1. Готель, куди я заїхав, дуже чистий, гарний, але неспокійний: вуличний гамір заважав мені спочити (М.
Словник української мови у 20 томах
вуличний —
див. розпусник
Словник синонімів Вусика
вуличний —
Ву́личний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
вуличний —
ВУ́ЛИЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ву́лиця 1. Готель, куди я заїхав, дуже чистий, гарний, але неспокійний: вуличний гамір заважав мені спочити (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах