вуличний
ву́личний
-а, -е.
1》 Прикм. до вулиця 1).
|| Який міститься або перебуває на вулиці.
|| Який відбувається на вулиці. Вуличні бої.
|| Який відділяє двір від вулиці.
|| Який веде, виходить на вулицю.
|| Розділений на вулиці (про населений пункт).
2》 Який проводить на вулиці більшу частину свого життя, не маючи притулку; безпритульний.
|| Який заробляє гроші, виступаючи на вулиці; бродячий.
Вулична жінка (дівка) — повія.
3》 перен. Невихований, малокультурний.
4》 Вигаданий ким-небудь; неофіційний (про прізвиська).
Великий тлумачний словник сучасної української мови