Словник української мови Грінченка

вутленьний

Вутлий, -а, -е

Слабосильный, слабый. Ця пшениця вутла, — зараз висиплеться. Харьк. у. Гречка вутла — боїться морозу. Лебед. у. ум. вутленьний. Така ще вона вутленька. МВ. (О. 1862. І. 85). см. утлий.

Словник української мови Грінченка