утлий
У́тлий, -а, -е
1) = вутлий. Утлий на мороз. Мнж. 193.
2) утлий. Плохой. Шух. І. 207.
Словник української мови ГрінченкаУ́тлий, -а, -е
1) = вутлий. Утлий на мороз. Мнж. 193.
2) утлий. Плохой. Шух. І. 207.
Словник української мови Грінченка