вутятко —
вутя́тко іменник середнього роду, істота каченятко діал.
Орфографічний словник української мови
вутятко —
-а, с., діал. Зменш.-пестл. до вутя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вутятко —
ВУТЯ́ТКО, УТЯ́ТКО, а, с., діал. Зменш.-пестл. до вутя́. – Пусти ти, батьку, на воду утятко молоденьке, а попливе, як і стареньке. І мені не треба вчитися воювати, пусти мене, батьку (з переказу); Хлоп'ята похапцем, з каченям у руках, кинулись до класу.
Словник української мови у 20 томах
вутятко —
ВУТЯ́ТКО, а, с., діал. Зменш.-пестл. до вутя́. Хлоп’ята похапцем, з каченям у руках, кинулись до класу. Вчителька розсердилась була, але й самій стало цікаво: вутятко бо живе, тепленьке, налякане (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 27).
Словник української мови в 11 томах