вівериця — Словник української мови Грінченка

вівериця — -і, ж., зах. Білка. Великий тлумачний словник сучасної мови
вівериця — І, ж., діал. Білка. Пор. вище вивірка. промайне за крутоярам Мавка, до вівериці руки простягне. ..(ЗД:131); Довжись. Сатаній, як вівериця в коліщаті. (ЧТ:95). Словник поетичної мови Василя Стуса
вівериця — ВІВЕ́РИЦЯ¹, і, ж., діал. Те саме, що ви́ві́рка¹. Людська душа дрижить, як море, в незручній западині екзистенції. Ще потерпає вівериця битий горіх брати з твоєї руки (В. Стус). ВІВЕ́РИЦЯ², і, ж., іст. Найдрібніша давньоруська грошова одиниця; векша. Словник української мови у 20 томах