вівериця
ВІВЕ́РИЦЯ¹, і, ж., діал.
Те саме, що ви́ві́рка¹.
Людська душа дрижить, як море, в незручній западині екзистенції. Ще потерпає вівериця битий горіх брати з твоєї руки (В. Стус).
ВІВЕ́РИЦЯ², і, ж., іст.
Найдрібніша давньоруська грошова одиниця; векша.
[Свічкогас:] Їй-богу ж, ні! По-перше, я не п'ю І жодної вівериці не маю (І. Кочерга);
Основою монетної системи була гривня, тобто фунт срібла. Але на практиці гривня дорівнювала півфунтові срібла. Менші одиниці були: ногата, куна, різана і вівериця (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)