вівтарик

Вівтарик, -ка

м. ум. отъ вівтарь.

Значення в інших словниках

1. вівтарик — -а, ч. Зменш. до вівтар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вівтарик — ВІВТА́РИК, а, ч. Зменш. до ві́вта́р 2. – Зробив [я] .. вівтарик і зачав відправляти службу для вар'ятів (Ю. Винничук); У Музеї історії запорізького козацтва на острові Хортиця зберігається вівтарик трикутної форми (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах