вівтарик
Вівтарик, -ка
м. ум. отъ вівтарь.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вівтарик — -а, ч. Зменш. до вівтар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вівтарик — ВІВТА́РИК, а, ч. Зменш. до ві́вта́р 2. – Зробив [я] .. вівтарик і зачав відправляти службу для вар'ятів (Ю. Винничук); У Музеї історії запорізького козацтва на острові Хортиця зберігається вівтарик трикутної форми (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах