вівтарик

ВІВТА́РИК, а, ч.

Зменш. до ві́вта́р 2.

– Зробив [я] .. вівтарик і зачав відправляти службу для вар'ятів (Ю. Винничук);

У Музеї історії запорізького козацтва на острові Хортиця зберігається вівтарик трикутної форми (з наук. літ.).