Значення в інших словниках
-
відважити —
відва́жити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
відважити —
див. відважувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відважити —
ВІДВА́ЖИТИ див. відва́жувати.
Словник української мови у 20 томах
-
відважити —
відва́жити / відва́жувати бе́беха (стусана́) кому. Ударити кого-небудь. За віщо се він мені бебеха відважив межи плечі? (Сл. Б. Грінченка); Корж методично відважував йому замашні стусани (З. Тулуб). відва́жити со́лі (до́бре).
Фразеологічний словник української мови
-
відважити —
ВІДВА́ЛЮВАТИ (перекидаючи або піднімаючи що-небудь важке, прибирати вбік), ВІДВА́ЖУВАТИ, ВІДКИДА́ТИ, ВІДВЕРТА́ТИ розм.; ВІДСУВА́ТИ (соваючи). — Док.: відвали́ти, відва́жити, відки́нути, відверну́ти, відсу́нути.
Словник синонімів української мови
-
відважити —
ВІДВА́ЖИТИ див. відва́жувати.
Словник української мови в 11 томах