відважитися

Відважуватися, -жуюся, -єшся

сов. в. відважитися, -жуся, -жишся, гл.

1) Отвѣшиваться, отвѣситься.

2) Отваживаться, отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. От я не відважуся сказати йому. Давно вже хотів він признатись, що жонатий, та не признававсь. Далі одважився: треба! МВ. (О. 1862. І. 78).

Значення в інших словниках

1. відважитися — відва́житися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відважитися — див. відважуватися I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відважитися — ВІДВА́ЖИТИСЯ див. відва́жуватися¹.  Словник української мови у 20 томах
4. відважитися — НАВА́ЖИТИСЯ з інфін. (переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучості для здійснення якогось учинку), ЗВА́ЖИТИСЯ з інфін. і на що, РІШИ́ТИСЯ з інфін. і на що, розм., ПЕРЕМОГТИ́СЯ перев. без додатка, розм., ПОВА́ЖИТИСЯ з інфін., розм.  Словник синонімів української мови
5. відважитися — ВІДВА́ЖИТИСЯ див. відва́жуватися¹.  Словник української мови в 11 томах