Словник української мови Грінченка

відвуд

Відвуд, -да

м. = удод. Красне пір'я на вібвуді, але сам смердить. Ном. № 11201.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. відвуд — ві́двуд іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. відвуд — -а, ч., діал. Одуд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвуд — ВІ́ДВУД, а, ч., діал. Одуд. Краснеє пір'я на відвуді, але сам смердить (Номис).  Словник української мови у 20 томах
  4. відвуд — ВІ́ДВУД, а, ч., діал. Одуд. Краснеє пір’я на відвуді, але сам смердить (Номис, 1864, № 11201).  Словник української мови в 11 томах