відвітувати

Відвітувати, -тую, -єш

гл. Отвѣчать. Питає: «Де ти мою козу дів? — Продав, — одвітує Климець. Рудч. Ск. І. 67.

Значення в інших словниках

1. відвітувати — відві́тувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відвітувати — див. відвічати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відвітувати — хохл. (отвечать) відповідати відповідати, відповісти, повідповідати  Словник чужослів Павло Штепа
4. відвітувати — ВІДВІ́ТУВАТИ див. відвіча́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. відвітувати — ВІДВІ́ТУВАТИ див. відвіча́ти.  Словник української мови в 11 томах