відвіяти Відвіювати, -віюю, -єш сов. в. відвіяти, -вію, -єш, гл. Отвѣвать, отвѣять. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках відвіяти — відві́яти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови відвіяти — див. відвіювати. Великий тлумачний словник сучасної мови відвіяти — ВІДВІ́ЯТИ див. відвіва́ти. Словник української мови у 20 томах відвіяти — ВІДВІ́ЯТИ див. відвіва́ти. Словник української мови в 11 томах