відговоритися

Відговорюватися, -рююся, -єшся

сов. в. відговоритися, -рюся, -ришся, гл. Отговариваться, отговориться, отвѣчать, отвѣтить. Була слава, була слава, стали й поговори.... я за славу сама стану, та й одговорюся. Мил. 75.

Значення в інших словниках

1. відговоритися — відговори́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відговоритися — див. відговорюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відговоритися — ВІДГОВОРИ́ТИСЯ див. відгово́рюватися.  Словник української мови у 20 томах
4. відговоритися — ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ чим, із сл. що, ніби (наводити які-небудь докази, часом вигадані, щоб не виконати прохання, наказу тощо), ВІДМАГА́ТИСЯ, ВІДГОВО́РЮВАТИСЯ розм., ВІДБАЛА́КУВАТИСЯ розм. — Док.: відмо́витися, відмогти́ся, відговори́тися, відбала́катися.  Словник синонімів української мови
5. відговоритися — ВІДГОВОРИ́ТИСЯ див. відгово́рюватися.  Словник української мови в 11 томах