відговоритися —
відговори́тися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відговоритися —
див. відговорюватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відговоритися —
ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ чим, із сл. що, ніби (наводити які-небудь докази, часом вигадані, щоб не виконати прохання, наказу тощо), ВІДМАГА́ТИСЯ, ВІДГОВО́РЮВАТИСЯ розм., ВІДБАЛА́КУВАТИСЯ розм. — Док.: відмо́витися, відмогти́ся, відговори́тися, відбала́катися.
Словник синонімів української мови
відговоритися —
ВІДГОВОРИ́ТИСЯ див. відгово́рюватися.
Словник української мови в 11 томах
відговоритися —
Відговорюватися, -рююся, -єшся сов. в. відговоритися, -рюся, -ришся, гл. Отговариваться, отговориться, отвѣчать, отвѣтить. Була слава, була слава, стали й поговори.... я за славу сама стану, та й одговорюся. Мил. 75.
Словник української мови Грінченка