відгулень

Відгулень, -льня

м. Домашняя лошадь, отбившаяся въ табунъ дикихъ лошадей. О. 1862. 17 — 19.

Значення в інших словниках

1. відгулень — -льня, ч. Свійський кінь, що прибився до дикого табуна.  Великий тлумачний словник сучасної мови