відгулень

Відгулень, -льня

м. Домашняя лошадь, отбившаяся въ табунъ дикихъ лошадей. О. 1862. 17 — 19.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгулень — -льня, ч. Свійський кінь, що прибився до дикого табуна. Великий тлумачний словник сучасної мови