відгулень
Відгулень, -льня
м. Домашняя лошадь, отбившаяся въ табунъ дикихъ лошадей. О. 1862. 17 — 19.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відгулень — -льня, ч. Свійський кінь, що прибився до дикого табуна. Великий тлумачний словник сучасної мови