відгулень

ві́дгулень

-льня, ч.

Свійський кінь, що прибився до дикого табуна.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгулень — Відгулень, -льня м. Домашняя лошадь, отбившаяся въ табунъ дикихъ лошадей. О. 1862. 17 — 19. Словник української мови Грінченка