відгуляти

Відгуля́ти, -ля́ю, -єш

гл. Отпраздновать, отпировать. Зараз одгуляли весілля. Рудч. Св. І. 129.

---------------

Відгуляти, -лю, -лиш

гл. Отклонить. А батько оце умисне кажуть, щоб мене від роботи відгулити. Федьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгуляти — відгуля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відгуляти — див. відгулювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відгуляти — ВІДГУЛЯ́ТИ див. відгу́лювати. Словник української мови у 20 томах
  4. відгуляти — ВІДГУЛЯ́ТИ див. відгу́лювати. Словник української мови в 11 томах