відгуляти
Відгуля́ти, -ля́ю, -єш
гл. Отпраздновать, отпировать. Зараз одгуляли весілля. Рудч. Св. І. 129.
---------------
Відгуляти, -лю, -лиш
гл. Отклонить. А батько оце умисне кажуть, щоб мене від роботи відгулити. Федьк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відгуляти — відгуля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відгуляти — див. відгулювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відгуляти — ВІДГУЛЯ́ТИ див. відгу́лювати. Словник української мови у 20 томах
- відгуляти — ВІДГУЛЯ́ТИ див. відгу́лювати. Словник української мови в 11 томах