віддаліти

Віддаліти, -лію, -єш

гл. Поотстать, отдалиться. Не жени коні: лоша віддаліло — не здожене. Усе вже те оддаліло, проминуло. МВ. (О. 1862. І. 95).

Значення в інших словниках

1. віддаліти — віддалі́ти дієслово доконаного виду минутися розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. віддаліти — -іє, док., розм., рідко. Минутися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віддаліти — ВІДДАЛІ́ТИ, і́є, док., рідко. Минутися. – Годі, годі! Усе вже те оддаліло-проминуло – забувай та кохай мене (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. віддаліти — МИНА́ТИ (про час, пору життя, події тощо — наближатися до кінця, закінчуватися), МИНА́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ), ПРОХО́ДИТИ, ПРОМИНА́ТИ, ЛИ́НУТИ, ПРОТІКА́ТИ, ТЕКТИ́, ПРОПЛИВА́ТИ, СПЛИВА́ТИ, ПЛИВТИ́ (ПЛИСТИ́), ПЛИ́НУТИ, СТІКА́ТИ, СХО́ДИТИ (ЗІХО́ДИТИ рідше)...  Словник синонімів української мови
5. віддаліти — ВІДДАЛІ́ТИ, і́є, док., розм., рідко. Минутися. — Годі, годі! Усе вже те оддаліло-проминуло — забувай та кохай мене (Вовчок, І, 1955, 168).  Словник української мови в 11 томах