відданиця —
відда́ниця іменник жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
відданиця —
-і, ж., розм. Дівчина шлюбного віку; дівчина на порі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відданиця —
ВІДДА́НИЦЯ, і, ж., розм. Дівчина шлюбного віку; дівчина на виданні. П'ять літ – як з батога тряснув, пролетять, та чоловіка й не пізнаєш: дівчина з десятилітньої дитини стає відданицею (А.
Словник української мови у 20 томах
відданиця —
див. молодий; наречена
Словник синонімів Вусика
відданиця —
ВІДДА́НИЦЯ, і, ж., розм. Дівчина шлюбного віку; дівчина на порі. П’ять літ — як з батога тряснув, пролетять, та чоловіка й не пізнаєш: дівчина з десятилітньої дитини стає відданицею (Свидн.
Словник української мови в 11 томах