віддихати

Віддихати, -хаю, -єш

сов. в. віддихати, -хаю, -єш и відітхнути, -ну, -неш, гл.

1) Переводить, перевести духъ, стать свободно дышать. Дише, дише, поки віддише.

2) Отдыхать, отдохнуть. Полягайте та віддиште трохи. Рудч. Ск. І. 92. Прийшов у ліс і ліг оддихати. Чуб. І. 5. Сіла одітхнути. Левиц. І. 39.

Значення в інших словниках

1. віддихати — відди́хати дієслово доконаного виду віддиха́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. Віддихати — Відпочивати  Неправильно-правильно
3. віддихати — I відд`ихатидив. віддихати. II віддих`ати-аю, -аєш, рідко віддихувати, -ую, -уєш, недок., віддихати, віддихаю, віддихаєш і віддишу, віддишеш і віддихнути, відітхнути, -ну, -неш, док. 1》 Те саме, що віддихатися 1). 2》 рідко. Те саме, що дихати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. віддихати — 1. випочивати, випочити, повипочивати, відпочивати, відпочити, повідпочивати, опочивати, опочити, поопочивати, перепочивати, перепочити, спочивати, спочити, поспочивати...  Словник чужослів Павло Штепа
5. віддихати — ВІДДИ́ХАТИ див. віддиха́ти. ВІДДИХА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ВІДДИ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДДИ́ХАТИ, відди́хаю, відди́хаєш і відди́шу, відди́шеш, ВІДДИХНУ́ТИ, ВІДІТХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Те саме, що віддиха́тися...  Словник української мови у 20 томах
6. віддихати — ВІДДИ́ХУВАТИСЯ (відновлювати рівномірне дихання після порушення його внаслідок бігу, напруженої праці тощо), ВІДДИХА́ТИСЯ, ВІДДИХА́ТИ, ВІДДИ́ХУВАТИ рідше, ВІДХА́КУВАТИСЯ розм. — Док.  Словник синонімів української мови
7. віддихати — Відди́хати, -хаю, -хаєш і відди́шу, відди́шеш, -шуть; відідхну́ти, відідхну́, -ді́дхнеш, -нуть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. віддихати — ВІДДИ́ХАТИ див. віддиха́ти. ВІДДИХА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ВІДДИ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДДИ́ХАТИ, відди́хаю, відди́хаєш і відди́шу, відди́шеш і ВІДДИХНУ́ТИ, ВІДІТХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Те саме, що віддиха́тися...  Словник української мови в 11 томах