відживати
Віджива́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. віджити, -живу, -веш, гл.
1) Оживать, ожить; приходить, придти въ себя.
2) Отживать, отжить. Він уже свій вік оджив.
Словник української мови ГрінченкаВіджива́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. віджити, -живу, -веш, гл.
1) Оживать, ожить; приходить, придти въ себя.
2) Отживать, отжить. Він уже свій вік оджив.
Словник української мови Грінченка