Словник української мови Грінченка

відзолити

Відзолити

см. відзолювати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. відзолити — відзоли́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відзолити — див. відзолювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відзолити — ВІДЗОЛИ́ТИ див. відзо́лювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. відзолити — див. лаяти  Словник синонімів Вусика
  5. відзолити — ЗОЛИ́ТИ (відбілювати білизну золою), ВІДЗО́ЛЮВАТИ. — Док.: відзоли́ти. За зиму прання поназбиралося чимало, і Орися з матір'ю золили його в жлукті цілий ранок (Григорій Тютюнник); Вона пооджимала свої сорочки, другого дня одзолила, попрала й покачала (І. Нечуй-Левицький).  Словник синонімів української мови
  6. відзолити — ВІДЗОЛИ́ТИ див. відзо́лювати.  Словник української мови в 11 томах