Словник української мови Грінченка

відкараскатися

Відкараскатися, -каюся, -єшся

гл. Отдѣлаться, отбояриться. Лихим лихом причепивсь, насилу відкараскався від його. Черк. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. відкараскатися — відкара́скатися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відкараскатися — -аюся, -аєшся, док., відкараскуватися, -уюся, -уєшся, недок., розм. Звільнятися від кого-, чого-небудь неприємного; викручуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкараскатися — ВІДКАРА́СКАТИСЯ див. відкара́скуватися.  Словник української мови у 20 томах
  4. відкараскатися — ВИКРУ́ЧУВАТИСЯ (виходити зі скрутного становища, вигадуючи що-небудь, хитруючи), ВИВЕРТА́ТИСЯ, ВИПЛУ́ТУВАТИСЯ, ВИСЛИЗА́ТИ, ВИСКО́ВЗУВАТИ рідко, ВИСКОВЗА́ТИ рідко, ВИБРІ́ХУВАТИСЯ розм., ВИДРЯ́ПУВАТИСЯ розм., ВІДКАРА́СКУВАТИСЯ від кого-чого, розм. — Док.  Словник синонімів української мови
  5. відкараскатися — ВІДКАРА́СКАТИСЯ див. відкара́скуватися.  Словник української мови в 11 томах