Словник української мови Грінченка

відкалатати

Відкалатати, -таю, -єш

гл. Отзвонить.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. відкалатати — відкалата́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. відкалатати — -аю, -аєш, док., розм. Прокалатати певний час. || Перестати, закінчити калатати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкалатати — ВІДКАЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. Прокалатати певний час. Ох скільки дзвонів тих одкалатало, коли тебе пустошила орда! (Л. Костенко); // Закінчити, перестати калатати.  Словник української мови у 20 томах
  4. відкалатати — відкалатати вул. відбути, витерпіти (м, ср, ст)||відканючити  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. відкалатати — ВІДКАЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Прокалатати певний час; // Перестати, закінчити калатати.  Словник української мови в 11 томах