відкалатати
Відкалатати, -таю, -єш
гл. Отзвонить.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відкалатати — відкалата́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- відкалатати — -аю, -аєш, док., розм. Прокалатати певний час. || Перестати, закінчити калатати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відкалатати — ВІДКАЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. Прокалатати певний час. Ох скільки дзвонів тих одкалатало, коли тебе пустошила орда! (Л. Костенко); // Закінчити, перестати калатати. Словник української мови у 20 томах
- відкалатати — відкалатати вул. відбути, витерпіти (м, ср, ст)||відканючити Лексикон львівський: поважно і на жарт
- відкалатати — ВІДКАЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Прокалатати певний час; // Перестати, закінчити калатати. Словник української мови в 11 томах