1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відкалатати

відкалата́ти

-аю, -аєш, док., розм.

Прокалатати певний час.

|| Перестати, закінчити калатати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкалатати — відкалата́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відкалатати — ВІДКАЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. Прокалатати певний час. Ох скільки дзвонів тих одкалатало, коли тебе пустошила орда! (Л. Костенко); // Закінчити, перестати калатати. Словник української мови у 20 томах
  3. відкалатати — відкалатати вул. відбути, витерпіти (м, ср, ст)||відканючити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. відкалатати — ВІДКАЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Прокалатати певний час; // Перестати, закінчити калатати. Словник української мови в 11 томах
  5. відкалатати — Відкалатати, -таю, -єш гл. Отзвонить. Словник української мови Грінченка