відкалатати

відкалатати вул. відбути, витерпіти (м, ср, ст)||відканючити

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкалатати — відкалата́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відкалатати — -аю, -аєш, док., розм. Прокалатати певний час. || Перестати, закінчити калатати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкалатати — ВІДКАЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. Прокалатати певний час. Ох скільки дзвонів тих одкалатало, коли тебе пустошила орда! (Л. Костенко); // Закінчити, перестати калатати. Словник української мови у 20 томах
  4. відкалатати — ВІДКАЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Прокалатати певний час; // Перестати, закінчити калатати. Словник української мови в 11 томах
  5. відкалатати — Відкалатати, -таю, -єш гл. Отзвонить. Словник української мови Грінченка