відкозакувати

Відкозакува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Окончить козачествовать. Запорожці.... відкозакувавши в Січі, позаводились жінками та дітьми. Стор. МПр. 152.

Значення в інших словниках

1. відкозакувати — відкозакува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. відкозакувати — -ую, -уєш, док., заст. Закінчити, перестати козакувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відкозакувати — ВІДКОЗАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Закінчити, перестати козакувати. Запоріжці.., відкозакувавши в Січі, позаводились жінками та дітьми (О. Стороженко); – Відкозакував я своє, – якось вибачливо мовив старий (В. Чемерис).  Словник української мови у 20 томах
4. відкозакувати — ВІДКОЗАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., заст. Закінчити, перестати козакувати. Запоріжці.., відкозакувавши в Січі, позаводились жінками та дітьми (Стор., І, 1957, 417).  Словник української мови в 11 томах