Словник української мови у 20 томах

відкозакувати

ВІДКОЗАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

Закінчити, перестати козакувати.

Запоріжці.., відкозакувавши в Січі, позаводились жінками та дітьми (О. Стороженко);

– Відкозакував я своє, – якось вибачливо мовив старий (В. Чемерис).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відкозакувати — відкозакува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. відкозакувати — -ую, -уєш, док., заст. Закінчити, перестати козакувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкозакувати — ВІДКОЗАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., заст. Закінчити, перестати козакувати. Запоріжці.., відкозакувавши в Січі, позаводились жінками та дітьми (Стор., І, 1957, 417).  Словник української мови в 11 томах
  4. відкозакувати — Відкозакува́ти, -ку́ю, -єш гл. Окончить козачествовать. Запорожці.... відкозакувавши в Січі, позаводились жінками та дітьми. Стор. МПр. 152.  Словник української мови Грінченка