Словник української мови Грінченка

відкусити

Відкусити

см. відкушувати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. відкусити — відкуси́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відкусити — див. відкушувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкусити — ВІДКУСИ́ТИ див. відку́шувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. відкусити — ВІДКУ́ШУВАТИ (кусаючи, відокремлювати частину від цілого), ВІДГРИЗА́ТИ, КУСА́ТИ розм. — Док.: відкуси́ти, відгри́зти, вкуси́ти (укуси́ти), кусну́ти. Сміючись (солдат із дівчиною) їдять бублика, відкушують від нього по черзі (О.  Словник синонімів української мови
  5. відкусити — ВІДКУСИ́ТИ див. відку́шувати.  Словник української мови в 11 томах