відкусити
Відкусити
см. відкушувати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відкусити — відкуси́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відкусити — див. відкушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відкусити — ВІДКУСИ́ТИ див. відку́шувати. Словник української мови у 20 томах
- відкусити — ВІДКУ́ШУВАТИ (кусаючи, відокремлювати частину від цілого), ВІДГРИЗА́ТИ, КУСА́ТИ розм. — Док.: відкуси́ти, відгри́зти, вкуси́ти (укуси́ти), кусну́ти. Сміючись (солдат із дівчиною) їдять бублика, відкушують від нього по черзі (О. Словник синонімів української мови
- відкусити — ВІДКУСИ́ТИ див. відку́шувати. Словник української мови в 11 томах