відломлювати Відломлювати, -люю, -єш сов. в. відломити, -млю, -миш, гл. Отламывать, отломить. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках відломлювати — відло́млювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови відломлювати — див. відламувати. Великий тлумачний словник сучасної мови відломлювати — ВІДЛО́МЛЮВАТИ див. відла́мувати. Словник української мови у 20 томах відломлювати — ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи, відокремлювати частину від цілого), ВІДЛО́МЛЮВАТИ, ОБЛА́МУВАТИ (перев. краї, кінці чого-небудь); ВІДЧА́ХУВАТИ (про гілки). — Док.: відлама́ти, відломи́ти, облама́ти, улама́ти (влама́ти) розм. відчахну́ти. Словник синонімів української мови відломлювати — Відло́млювати, -ло́млюю, -ло́млюєш; відломи́ти, -млю́, -ло́миш, -млять Правописний словник Голоскевича (1929 р.) відломлювати — ВІДЛО́МЛЮВАТИ див. відла́мувати. Словник української мови в 11 томах