відлюбити

Відлюбити, -блю, -биш

гл. Отбить у кого-либо милаго, милую. Уже ж моя дівчина да й одлюблена. н. п.

Значення в інших словниках

1. відлюбити — відлюби́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відлюбити — -юблю, -юбиш, док. 1》 Зазнавши почуття любові, стати нездатним покохати знову; перестати любити. 2》 Відбити в когось коханого (кохану).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відлюбити — ВІДЛЮБИ́ТИ, люблю́, лю́биш; мн. лю́блять; док., кого, що і без прям. дод. Перестати, припинити любити. Не одлюби свою тривогу ранню, – той край, де обрію хвиляста каламуть, де в надвечір'ї вітровії .. не віддані ваганню (В. Стус); Одспівало серце, одлюбило – Не збудить, не покликать (Б. Олійник).  Словник української мови у 20 томах