відлюбити
ВІДЛЮБИ́ТИ, люблю́, лю́биш; мн. лю́блять; док., кого, що і без прям. дод.
Перестати, припинити любити.
Не одлюби свою тривогу ранню, – той край, де обрію хвиляста каламуть, де в надвечір'ї вітровії .. не віддані ваганню (В. Стус);
Одспівало серце, одлюбило – Не збудить, не покликать (Б. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)