відлясок

Відлясок, -ску

м. Отголосокъ, эхо. Танцюють з парубками, тільки одляскі, йдуть. Г. Барв. 58. Поцілувала тричі, аж од ляски пішли по-під вербами. Левиц. І. 51.

Значення в інших словниках

1. відлясок — ві́длясок іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. відлясок — -ску, ч., рідко. Відголосок, луна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відлясок — ВІ́ДЛЯСОК, ску, ч., розм., рідко. Те саме, що ві́дляск. Я, випручавши руку, як дам йому по губах, аж відлясок пішов (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. відлясок — див. луна  Словник синонімів Вусика
5. відлясок — ВІ́ДЛЯСОК, ску, ч., розм. Те саме, що ві́дляск. Я, випручавши руку, як дам йому по губах, аж відлясок пішов (Мирний, І, 1954, 78).  Словник української мови в 11 томах