відлясок
ВІ́ДЛЯСОК, ску, ч., розм. Те саме, що ві́дляск.
Я, випручавши руку, як дам йому по губах, аж відлясок пішов (Мирний, І, 1954, 78).
Словник української мови (СУМ-11)ВІ́ДЛЯСОК, ску, ч., розм. Те саме, що ві́дляск.
Я, випручавши руку, як дам йому по губах, аж відлясок пішов (Мирний, І, 1954, 78).
Словник української мови (СУМ-11)