Словник української мови Грінченка

відмовний

Відмовний, -а, -е

1) Отвѣтный.

2) Отрицательный.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. відмовний — відмо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. відмовний — -а, -е. Який виражає відмову (у 1 знач.), заперечення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмовний — ВІДМО́ВНИЙ, а, е. 1. Який виражає відмову (у 1 знач.). Змовчу і про той час, в котрім відослала Лорденові відмовний лист і вижидала відповіді (О. Кобилянська); Коли б ви ..  Словник української мови у 20 томах
  4. відмовний — Відмо́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. відмовний — ВІДМО́ВНИЙ, а, е. Який виражає відмову (в 1 знач.), заперечення.  Словник української мови в 11 томах